Хроники Александрии

Олександрійське стовпотворіння

, 24.09.2009

Але, що є нормальність? Особливо тут, „у нашій власній країні”…

Гантер С. Томпсон
Олександрійське стовпотворінняДивись, які в нас прикольні стовпи

Автор фото: Володимир Міхалєвіч

Звично вважати, що пізанці пишаються своєю баштою. Можливо, але не більше, ніж своїми престижними університетами. Мабуть, це просто весь світ вважає, що там окрім башти нічого немає. Пізанці не ображаються — заробити на туристах вдається значно більше, ніж витратити на ремонтні роботи. Парижани звикли пишатися потворною трьохсотметровою металевою конструкцією, ба — вона перетворилася на один із національних символів. В Токіо є вуличка з ліхтарними стовпами, що навмисно встановлені нерівно. Стовпи виготовлено з необтесаних стовбурів дерев, цілком можливо, що й штучних. Все це кидається в око, лише, приїжджим — місцеві з дитинства звикають не помічати власні оригінальності. В Олександрії теж є „криві” стовпи. Власне, ті стовпи, що (поки що?) стоять рівно, можна сміливо зарахувати до статистичної похибки.

Якщо придивитися уважно, йдучи містом, можна побачити, що ти весь час минаєш лише нерівні стовпи. Відхилення від нормалі на кілька градусів вже помітно для ока. Хтозна, що є цьому причиною. Геологічна будова, м’які ґрунти, особлива олександрійська енергетика? Та, це вже зовсім неважливо (ті ж самі пізанці вже перестали перейматися нерівністю своєї непадаючої башти — дискусії на цю тему давно припинилися, а причину не встановлено і по сьогодні). Є стовпи, і вони нерівно стоять — ось в чому унікальність ситуації. Можливо, їх просто „розхитало” самим життям?

З початку двадцятого століття місто бачило дві війни і чотири революції — відчутні потрясіння, що й говорити. Але, і на дореволюційному фото я знову бачу нерівні стовпчики. Невеличкі, щоправда, стовпчики, що огороджують тротуар біля неіснуючого вже готелю „Брістоль”. Певен, що і тодішні олександрійці не звертали на це уваги. Ми всі звикаємося з подібними явищами — ця статика не становить для нас небезпеки. Небезпечно, коли ми не помічаємо викривленої моралі. Небезпечно, коли ми не помічаємо, як псуються стосунки.

П’ять років тому політична динаміка добряче розхитала олександрійців — скільки тоді народу пересварилося „ні з того, ні з сього”? І як буде цього разу? Чи ми колись будемо ставитися до політики холоднокровно — як до міських стовпів, а до ближніх своїх так само уважно, як ставимося зараз до політики? Я не лягаю спати і не прокидаюся з цими питаннями. Я показую гостю місто і говорю: „Дивись, які в нас прикольні стовпи”. А він говорить: „О, ух ти, класно у вас тут”. І ми йдемо далі, розмовляючи про щось, і вже не помічаємо ні тих стовпів, ні плину часу. До речі, і час в Олександрії веде себе дивно в певних місцях — буває уповільнюється, буває пришвидшується… але, про це вже якось іншим разом.

Володимир Міхалєвіч

Стоит посмотреть в галерее фотографий Александрии:

Комментарии:

  1. да, их расшатало самой жизнью, как и коммунальную сферу и дороги («славимся» на Украину). :(
    но со столбами пока свыкнуться можно и показать их «уникальность», пока она нам на голову не упала:) особенно в темное время суток — когда свет выкл. в 23:00. зачем тогда вообще они нужны? действительно, пользы только это развлекать таким приезжих :(:(
    хм, а раньше как-то не обращал внимание на них внимание.

    сергей,
    a24f285
  2. Да, такую тотальную кривизну столбов замечаешь не сразу, как не парадоксально! С этим надо как-то бороться.

    Моль,
    3b46ac6
  3. и заметил же дедушка кривые столбы, а ведь они ещё коммунистами были поставлены, но время гнёт всех и всё, а в этом положении ещё можно изаметить состояние дорог.

    ivan,
    027905f

Добавить комментарий: