Хроники Александрии

Нарешті! Не словом, а ділом

, 2.06.2009

Куди тільки не звертались мешканці Радянського мікрорайону з проханням відремонтувати місток через Березівку у парку імені Т. Шевченка! В усіх пройдених інстанціях людей обнадіювати не поспішали, у кращому випадку «годували» обіцянками, у гіршому — проявляли повну байдужість. Розчарувавшись, вони вже не вірили, що проблема буде вирішена. І перебирались містком, вірніше, тим, що від нього залишилося, хто як міг. Раніше хоча б за перила тримались, обходячи місця, де по 1,5—2 метри не було дощок, а останнім часом і поручні не витримали, а пішоходам — дітям, пенсіонерам, молодим матусям з дітьми — доводилося долати місток буквально навшпиньки. Звісно, щотижня з річки витягували по декілька травмованих, що оступилися і впали вниз.

Обсуждение ситуации с мостом на форуме с фотографиями

Останньою надією жителів району стала нещодавно створена громадська організація «Нова хвиля», куди вони надіслали лист, під яким стоїть більше 100 підписів. Про лідера «Нової хвилі», молодого вчителя Віталія Іванкова, «ОТ» писав у грудні минулого року — хлопець серйозно порушив питання ремонту доріг у Перемозькому мікрорайоні. Переконався, що обіцянок у влади багато, дій мало, але домігся того, що у план ремонту на поточний рік вулиця Миру таки була занесена.

Прочитавши крик про допомогу з Радянського, Віталій, який живе в іншому районі міста, спершу вирішив побачити предмет розмови на власні очі. Картина просто шокувала: молода матуся везла через напівзруйновану конструкцію, яка колись була мостом, коляску з немовлям — по двох тоненьких дошках, прокладених уздовж двометрового провалля над водою. Отримавши чималий стрес від побаченого, Віталій зрозумів, що справу не можна відкладати у довгий ящик. Активісти «Нової хвилі» знайшли людей, які підтримали ініціативу (як-то охоронна фірма «Сібріс») і допомогли хто матеріалами та інструментами, а хто власною фізичною силою. Відпросившись на основних місцях роботи або навчання, хлопці взялися до справи. За декілька днів наполегливої роботи місток засяяв новизною. Сильні чоловічі руки застелили його свіжими сосновими дошками завтовшки 50 і 65 мм (старі дошки стали у пригоді для внутрішнього укріплення ділянок з найбільшим навантаженням), приварили і пофарбували перила. Ось так, виявляється, просто зробити корисну справу, хоч обсяг робіт був чималим. Для цього потрібні не довгі розмови та «відмазки» про відсутність фінансування і важкий пошук виконавців, які ми багато років чули від управління житлово-комунального господарства, а здоровий ентузіазм, раціональний підхід до справи і міцні м’язи. Ну і ще, звичайно, бажання зробити щось корисне для людей — не за нагороди і похвальби, а від щирого серця.

Найцікавіше те, що народ сприйняв ремонт мосту неоднозначно: хтось відверто радів, дякував і пропонував свою допомогу, дехто консультував, як зробити краще, знаходилися і такі, хто бурчали, що доводиться змінювати маршрут і обходити річку іншою дорогою, поки триває ремонт, а хто й лаявся. Були й «сміливці», які вперто проходили, містком, незважаючи на дії ремонтників. І це при тому, що перед початком робіт хлопці скрізь розвісили попереджувальні оголошення.

Новий місток став справжнім подарунком олександрійцям до Дня міста. Але на досягнутому громадська організація «Нова хвиля», яка поки що налічує близько півтора десятка молодих людей, об’єднаних спільною метою — зробити Олександрію кращою і спрямувати молодь на здоровий спосіб життя та корисні справи для рідного міста, зупинятися не збирається, хлопці вже намітили наступний етап роботи — впорядкування міського пляжу. «Наша мета — не нажива, не демагогія і політичний піар — говорить Віталій Іванков. — Можливості у нас невичерпні, цілей багато. Головне — щоб не заважали. Ми взагалі вважаємо, що всі громадські організації повинні робити реальні справи, а не вести нескінченні розмови і збирати фінанси на примарні цілі. Тому запрошуємо у наші лави всіх справді небайдужих до життя нашого міста».

Олена Карпачова

Комментарии:

Добавить комментарий: