Навкруги криза, а «Оболонь» розвивається

Взагалі від візиту працівника редакції «ОТ» на Олександрійський завод «ЗАТ «Оболонь» не очікувалося сенсацій чи хоча б якихось суттєвих новин. Це відвідування було певною мірою випадковим, і метою його було дізнатись, як живе в умовах економічної кризи остання надія місцевої промисловості. І так сталося, що наш візит співпав із приїздом на завод представників головного підприємства «Оболонь», що у Києві. Але столичні гості, як виявилося, приїхали на місцеву «Оболонь» зовсім невипадково.

Справа у тому, що підприємство завершує чергове переоснащення свого виробництва, і київські куратори прибули з метою перевірки цього процесу. А все розпочалося, як відомо, з 2006-го року, коли головне підприємство придбало майновий комплекс Олександрійського пивзаводу, «вирізало» повністю обладнання попередньої технології, відсотків на 60 реконструювало виробничі приміщення і розпочало незабаром виробництво безалкогольних напоїв уже на сучасних автоматичних ЛІНІЯХ, змонтованих за короткий термін. Сьогодні обсяги виробництва таких напоїв у ПЕТ-пляшках становить 6 тис. штук за годину. Наступним кроком було освоєння виробництва слабоалкогольних напоїв у скляних пляшках, яке також пройшло у стислі терміни. Зараз це виробництво дає 15 тис. пляшок за годину. І нарешті, остання новина: монтаж нової лінії для виготовлення напоїв у металевих банках продуктивністю до 19 тис. банок за годину.

Чим викликана така довіра столиці до Олександрійського заводу, ми запитали у його директора Володимира Шклярука.

— Рішення головного керівництва «Оболоні» було досить несподіваним, хоча певною мірою і закономірним. Думається, це сталося тому, що ми виправдали попередню довіру — освоєння виробництва слабоалкогольних напоїв, яке, до речі, повністю перенесено в Олександрію, а на головному підприємстві ці напої вже не виготовляються. Таким чином ми, здається, довели, що теж щось можемо у цьому житті.

Виробництво безалкогольних і слабоалкогольних напоїв у банках спочатку планувалося відкрити у Фастові на дочірньому підприємстві «Оболоні», та потім перевагу віддали Олександрії. Крім впевненості у достатній професійності нашого персоналу, на це рішення керівництва вплинув ще й ряд інших переваг, зокрема географічне розташування Олександрії — практично в центрі України, що робить ефективною логістику перевезень. Ми обслуговуємо напоями схід, північ та центр країни, і об’єм нашого виробництва, наприклад, слабоалкогольних напоїв становить 55% від усього, що виробляється корпорацією. Запуск нової банкової лінії у тестовому режимі заплановано до 10 квітня. На встановлення робочого режиму теж піде якийсь час, але незначний, бо «на носі» — сезон. А далі будемо вдосконалювати ефективність використання транспорту для відвантаження готової продукції з конвеєра, оскільки складські залишки відволікають матеріальні ресурси.

Кор.: — Чи відчуло на собі підприємство економічну кризу?

— Так, звичайно. Певні труднощі були, наприклад, минулого місяця. Але вони співпали ще й з тим, що зима — взагалі не найкращий сезон для нашої продукції.

Кор.: — Чи дасть пуск нової лінії приріст додаткових робочих місць?

— Так. Але незначний — всього декількох, оскільки лінія високоавто-матизована. Питання буде вирішуватись, в основному, за рахунок місцевої перестановки працівників.

Кор.: — Який зараз статус вашої структури?

— Як відомо, до 2006-го року в Олександрії діяло ще представництво ЗАТ «Оболонь». Із відкриттям виробництва стало дві структури «Оболоні» у нашому місті з різними юридичними статусами. Нещодавно збори акціонерів вирішили, що це буде єдиний комплекс, який об'єднує два підприємства, але без самостійного статусу.

Думаю, така ситуація тимчасова. До речі, і влада Олександрії зацікавлена у «повноцінності» нашої структури, оскільки це суттєво вплине на спектр податків і зборів, які сплачуватимуться «оболонською» структурою у нашому місті. Але хочу наголосити: навіть об’єднаний комплекс «Оболоні» в Олександрії — це єдина віддалена структура корпорації, яка сплачує левову частку податкових відрахувань до місцевого бюджету. Отже, ми є гарним прикладом, чи не так?

Для довідки: протягом 2008-го року Олександрійський завод «ЗАТ «Оболонь» сплатив до місцевого бюджету 883,6 тис. грн., у 2009-му — 142,1 тис. грн. На об’єднаному підприємстві працює 360 чоловік, середня заробітна плата становить 2100—2200 грн. на місяць.

О. Наріжний