Хроники Александрии

Інгулець ділить не будемо

, 11.11.2005

Культурна спадщина в місті та районі — то скарб, що в однаковій мірі належить і міським, і сільським жителям. Саме ця думка домінувала на зібранні краєзнавців, культурних діячів, депутатів та громадян міста, небайдужих до духовності краю, що зібралися в жіночій гімназії минулого тижня. Приводом до цього віче краєзнавців стало започаткування сторінки «Краєзнавець» у газеті «Сільський вісник». Аксакал нашого краєзнавства, духовний батько цієї зустрічі А. Кохан сказав зокрема: «Сьогодні ми знаходимося на місточку між минулим і майбутнім, і якщо ми, збирачі дорогоцінних скарбів історії, десь схибимо, допустимо помилки й неточності, то від цього страждатиме і минуле, й майбутнє».

Вклад краєзнавців Олександрійщини сприяє вивченню історії і за межами району. Крім А. Кохана, на зустрічі виступили В. Жванко, М. Жахалова, О. Божко, В. Колесніков, В. Куницький, В. Кулик, Н. Ляшко, В. Голобородько та ряд інших культурних діячів міста й району. Журналіст В. Жванко наголосив на необхідності нових підходів у вивченні культурної спадщини: «Ми в с. Попельнастому працюємо над створенням музею, який ніхто ніколи не пограбує. Зараз скрізь можна зустріти оголошення: скуповують історичні цінності. Всі речі музею, що створюємо ми, будуть переведені в електронний формат, і кожен зможе купити диск з усім цим диво-музеєм за 80 коп. Не можна просто так ритися в городі, знаходячи цінності минулого, і залишати це в землі напризволяще».

Голова райдержадміністрації В. Конюшенко говорив про свою повагу до минулого, згадував приємні хвилини свого спілкування з Ф. М. Плотніром, а потім несподівано відзначив: «Не можна розривати культурну спадщину на міську і районну, як намагаються зробити зараз деякі політики. Адже якщо р. Інгулець тече в районі, а потім та сама річка тече і в місті, то це одна річка. Так само і наша культура. Є люди, які вболівають за село і за район, є — які за місто. Але неможливо розриватися, треба вболівати і за місто, і за район. Ви маєте знати, що ви — велика нація, та нація, яка пережила й навалу татаро-монголів, і голодомор, і Велику Вітчизняну війну. Не можна ділити все на своє й чуже, бо все воно — наше!» З цією думкою не можна не погодитися. Знаючи, що ми господарі на своїй землі, зможемо щоранку спокійно вставати і спокійно лягати звечора спати. Минуле і майбутнє, і справді, все разом наше, на 300 %.

С. Кіф

Комментарии:

  1. А почему на сайте цитирование только «Александрийских ведомостей»? Другие газеты Александрии, что уже не выходят?

    ФИЛ,
    bed49dc
  2. Очень правильный вопрос. Отвечаю: Практически все газеты города на одинаковых условиях получили предложение от Алнета. Но… Какие и в каком объеме заинтересовались можно пронаблюдать невооруженным взглядом в разделе сайта «Новости».

    Кстати говоря такое же предложение получили не только газеты. Как можно заметить, присутствуют материалы радио «Маяк», просто заинтересованных людей — И.Саминского (раздел «за границей»), Евгения (о фотоклубе «Колорит», клубе туристов «Горизонт» и др.), Белова и Kahaber-а (Футбол).

    Т.е сайт открыт для всех, кто пишет (фотографирует, говорит, снимает) об Александрии, об Интернете и об Александрии в Интернете. Смотри также: http://alnet.com.ua/project/

    Что самое интересное — сайт приобретает явный «оппозиционный» уклон, который вызван исключительно пассивной позицией Отдела информации горсовета, газеты «Вільне слово» etc.

    Вот и весь ответ до копейки — сайт открыт для всех, но видимо не все понимают насколько их информация становится доступнее после того как она попадает на Алнет.

    Спасибо за внимание

    Alnet,
    51e5185
  3. А Ведомости сейчас самая крутая газета, как о Едине перестала писать, сразу стала поинтересней. Там работает Квитка,который время на Маяке говорит.

    Хасан,
    d12c393

Добавить комментарий: