Хроники Александрии

Ще раз про громадські туалети

, 22.10.2005

Місто мільйонерів, або «Тату, навіщо ти мочишся в стіну?»

Є речі, без яких людині просто не можна існувати. Дві наші основні фізичні потреби, без яких ми приречені на смерть — вживання їжі і вивід із організму відпрацьованих речовин. У нинішньому суспільстві перше — завжди під питанням. Кожному доводиться заробляти на хліб насущний. У Олександрії місця для другого, (виведення відходів із організму), практично відсутні.

Місцеві газети вже стільки написали про відсутність громадських туалетів, що можна складати цілі томи на цю тему. Як не було туалетів, так і нема. Якщо бідкаємося, що споживаємо дедалі менше їжі, то це не означає, що в Олександрії не повинно бути відхожих місць. Треба визнати, вони зникли за останні роки. Назвати громадським туалетом ту пошарпану й попросвердлювану з усіх боків споруду на пл. Леніна язик не повертається. На автовокзалі громадський туалет щез і не передбачається. Є, правда, за нашими мірками євротуалет на залізничному вокзалі, але по місту немає покажчиків, які б орієнтували мешканця чи заїжджого в напрямку залізниці, автовокзалу чи ринків (там вони є, хоч і за платню).

Нещодавно газети вже писали, як відсутність відхожого місця розбила серце одній із наших землячок: побачивши туалет у центрі міста, її наречений-німець просто без слів спакував валізи, й утік геть із України. Та Бог з ними, з німцями. Тому, хто прибуває до міста (байдуже, яке в нього громадянство) ні самотужки, ні за допомогою друзів відхожого місця не знайти. Про яку Європу тоді можемо мріяти? Нас туди з таким ставленням до гігієнічних потреб людини просто ніхто не пустить (можливо, через саму Олександрію, бо в інших містах їх, хоч і потихеньку, але будують).

Нещодавно наштовхнувся на цікаву статистику: востаннє масштабним будівництвом туалетів займалися в Україні перед Олімпіадою-1980: з побудованих тоді 285 євротуалетів за тодішніми стандартами, нині в «живих» залишилося 6 (!). Скільки громадських туалетів (за винятком, звісно, будуарів у Інтернет-кафе) в Олександрії — подано вище. Тому не дивина, прокинувшись вранці і вийшовши на вулицю з під’їзду, вступити у кавелик (кажуть, це хороша прикмета — до великих грошей, та тоді всі олександрійці давно мали б стати мільйонерами!).

Те, що культура в місті впала, — це факт. Але не забуваймо й про медичну сторону цього питання. Людський організм — не залізобетонний, і коли людина довго стримує справляння потреби, поспішаючи до власного помешкання, замість того, аби зробити це негайно, вона неодмінно захворіє. Для чоловіків хвороба простати від стримування сечі — в умовах відсутності відхожих місць — лише питання часу й міцності організму. Лікарі стверджують, що простата — це друге серце чоловіка. Я жодним чином не виправдовую тих, хто «мочиться в стіну», але перше, що вам скаже людина, яку ви застали на такій невтішній справі: «А де ж мені її справляти?» І цей аргумент не на користь тих, хто про громадські туалети не дбає. Якщо міська влада, в компетенції якої знаходиться і така інтимна сфера, як забезпечення міської громади громадськими туалетами, не в змозі самотужки вирішити питання з відхожими місцями, то давайте самі створимо громадський Комітет з будівництва міських туалетів, оберемо когось із депутатів головою, відкриємо рахунок і побудуємо відхожі місця коштом громади. Бо гігієна, сперечайся тут чи ні, це таке саме обличчя нашого рідного міста, і якщо місцевим органам самоврядування байдуже, яке воно, то нам з вами, шановна громадо, думаю, ні.

Головне, що туалети — це здоров’я. Будівництво новеньких тротуарів, ліхтарів, крамниць і газифікація — справа потрібна. Але є речі, які непомітно вкорочують життя кожному з-поміж офіційних 102 тис. мешканців міста. Як не смішно, а відхожі місця — перші в цьому списку. Та й про яке неналежне виховання молоді чи слабкий правопорядок у місті можна кричати з трибуни міськради на сесії, коли самі палець об палець не вдарили, аби показати, що таке справді хороший тон. Бо коли тато мочиться в стіну, бо більше нікуди, то, будьте певні, завтра і його син чи дочка зроблять це не там, де слід робити вихованій людині.

В. Шкіпер

Комментарии:

  1. Дійсно, сумно спостерігати, як поступово все місто (не маю на увазі людей) займається уринотерапією. і не хотілося б Новий рік зустрічати в «місті жовтого снігу»
    а щодо відхожого місця в самому центрі… то напевне коли будували «олімпійські хатки-читальні», не знали вже де тулити…

    Пухлий,
    5440d9a

Добавить комментарий: