Хроники Александрии

Чи переможуть холоди Перемогу?

, 29.09.2005

Мікрорайон Перемога в зимовий період ніколи не відзначався особливим теплом у квартирах своїх жителів. Голова ради ветеранів Перемоги В. В. Симонов з цього приводу зауважив: «Теплопостачання кепське, пориви тепломереж бувають часто. Ми сподіваємось лише на газове опалення, яке провести не кожен має можливість. Шкода бабусь, які мешкають самі і яким замість брикету привозять одну дрібноту. А скільки вугілля не видано… Чув, що буде виплачуватись компенсація. Та коли це буде?» Цікаво, що готує ця зима для Перемоги та Жовтневого?

Опалювальний сезон, імовірно, запізниться

З питання підготовки до опалювального сезону ТЕЦ 1-2 розпочалося нещодавнє засідання виконкому. Головуючий С. К. Цапюк коротко змалював ситуацію, яка склалася на підприємстві, поділився своїми враженнями від поїздки до Міністерства вугільної промисловості. «Підготовка ТЕЦ до зими — основна наша проблема, оскільки до початку опалювального сезону залишилося менше місяця, — наголосив міський голова. — Необхідно терміново приступити до ремонтних робіт на ТЕЦ 1-2, інакше люди залишаться без тепла. Навіть якщо робітники сьогодні й візьмуться до роботи, то, ймовірно, опалювальний сезон розпочнеться не раніше 15 листопада.

Я спілкувався з представниками страйккому ТЕЦ 1-2, пояснив, чому досі не виділені обіцяні кошти з держбюджету для підготовки до зими. 50 % від заборгованості по зарплаті робітники ТЕЦ уже одержали, залишилось ще 600 тис. грн. Після нашої розмови зі страйккомом минуло декілька днів, але роботи досі не початі. Працівники, як значиться в їхньому протоколі, відмовляються виконувати ремонтні роботи до повного погашення заборгованості.

Днями міністр В. С. Тополов погодився з нами зустрітись. У ході розмови він підтвердив, що заробітна плата буде повністю виплачена при передачі підприємства до комунальної власності. Але з питанням передачі є одна проблема: нам необхідно надати довідку про те, що майно холдингової компанії не знаходиться у податковій заставі, чим ми зараз і будемо займатись», — підсумував міський голова і доручив міському прокурору С. Є. Бугмію перевірити законність дій страйккому (якщо підприємство має стратегічне значення для життєдіяльності людей, то до акцій-протестів, що переривають роботу, його працівникам вдаватися не можна).

На роботу без зарплати

Тим часом на ТЕЦ 1-2 тривав звичайний робочий день. Прадавні будівлі мовчки зустріли мене зловісним мовчанням. Заступник директора підприємства, голова страйккому О. І. Піщанський повідомив своє бачення даної ситуації: «Міський голова вважає, що ми не хочемо працювати, попри виплату зарплати за лютий-квітень. Але це зовсім не так. Ми не припиняли робіт взагалі. Було прийнято рішення призупинити роботу по підготовці основних агрегатів до опалювального сезону через абсолютну відсутність на це коштів. Колектив хвилює ця проблема, адже 57 % наших працівників обігріваються від ТЕЦ. Я неодноразово говорив навіть на сесії, що кожен день зволікання — ще один крок до прірви. Електроенергію відключили вдруге за літо, тому що борг сягає 78 тис. грн. На сьогоднішній день також не вирішено питання постачання побутового палива пенсіонерам і робітникам ТЕЦ. «Експлерент» заборгував їм 469 тонн вугілля.

Роботодавці гарантували розрахуватись з боргами по зарплаті за травень-серпень після звірення бухгалтерських документів ТЕЦ 1-2 і Байдаківської фабрики, що ми відразу і зробили. Звірили, але грошей так і не побачили. Зате на нараді у міністра ми вперше почули від адміністрації «Експлерента» про те, що два дні ми не надавали довідку про проведене спеціалістами звірення, а зарплата була нами взагалі неправильно нарахована. Я запевнив міністра: якщо виплатять усю зарплату та внесуть кошти для початку робіт, колектив зобов’язується працювати в 2-3 зміни без вихідних і опалювальний сезон розпочати лише з деякою затримкою у тиждень-півтора. Міський голова, у свою чергу, запропонував нам приступити до роботи і пообіцяв, що допоможе «вибити» борги по зарплаті та знайти кошти, щоб профінансувати початок робіт (хоча для цього потрібно 1 млн. 587 тис. грн. мінімум).

У п’ятницю, 23, за настійною вимогою страйккому відбулася зустріч фахівців нашої бухгалтерії з фахівцями «Експлерента». В деякій мірі згоди досягнуто по розмірах зарплати за 4 місяці. В розмові з’ясувалось наступне: обіцяна міністром, міським головою та його заступником зарплата за вересень-листопад, що повинна сплатитися з 2,7 млн. грн. компенсації при передачі підприємства до комунальної власності, керівництвом «Експлерента» взагалі не розглядається. Ці гроші, виявляється, заплановані на інші потреби. Керівництво вже себе вважає співвласником ТЕЦ і Байдаківки.

Тим часом тарифна ставка робітника знову ж залишається на рівні 118 грн. З 40 видів запланованих робіт для підготовки ТЕЦ 1-2 до осінньо-зимового періоду на 100 % виконано лише 3 види, на 30%-50% — 7. Жодної копійки на початок робіт поки що так і не поступило. За що купувати матеріали для ремонту?

Для того, щоб змусити робітника працювати, необхідно спочатку визначити його тарифні ставки та оклади. Крім цього, потрібно, щоб працювали баня, їдальня, щоб працівників доставляли на місце роботи, особливо в нічний час, щоб медпункт був укомплектований медпрепаратами. Автотракторна техніка має пройти техогляд, енергопостачання на підприємстві повинно бути відновлено, а працівники забезпечені спецодягом та знаряддям праці.

Ті 4-5 сотень гривень, які отримали робітники за сім місяців голодування, що складає 35% від усієї заборгованості, відразу пішли на роздачу боргів та оплату компослуг, люди знову залишились ні з чим. Заборгованість за лютий-квітень розраховувалась із 118 грн. мінімальної зарплати замість 290, а з 1 липня — 310 грн. без будь-якої компенсації. Як можна від них, голодних і слабких, вимагати працювати? Хто візьме на себе відповідальність послати таку людину на висоту чи посадити за кермо?

Колектив зневірився, тому що є яскраві приклади: ЗАТ «Енерговугілля» (5 місяців заборгованості), розріз «Морозівський» (3 місяці). Вини на колективі немає, адже роботи не припинялися. Та де це бачено, щоб людина в XXI столітті так безжалісно експлуатувалася! Навіть рабовласники годували рабів, давали їм одяг, житло та знаряддя праці». Так змалював усі проблеми підприємства О. І. Піщанський.

Крик душі, або Хіба ревуть воли, як ясла повні?

Зустріч з колективом була наповнена гіркими емоціями. Працівники зібралися за мить з метою розповісти про свої біди та з надією бути почутими ким-небудь з посадових осіб через пресу. Їхні розповіді зі сльозами на очах могли розтопити арктичну кригу, але, мабуть, не серця роботодавців.

Лаборант хіманалізу Л. Криворучко: «Як і всі, я не бачила зарплати сім місяців. А потім одержала 400 грн. Моя дитина пішла до школи. Напередодні 1-го вересня мені довелося просто жебракувати — просити речі для дитини в борг! А нещодавно контролер водопостачання, відвідавши мене, сказала: «Через таких, як ви, мені доводиться без вихідних працювати». А в чому ж я винна? Нам обіцяв міський голова, що вирішиться питання зі сплатою за компослуги за період невиплати зарплати. Але з нас постійно вимагають розраховуватись з боргами, які щомісяця зростають. Чим розрахуватись?»

Сантехнік В. Соловйов: «Я — інвалід. За два місяці двічі лежав у лікарні, у тому числі з інсультом. Отримав всього 500 грн. На моє здоров’я більше грошей немає і ніхто не дасть».

Машиніст подачі палива О. Самсонова: «Ми тут працюємо разом з чоловіком. Щоб дістатися до роботи, щодня потрібно 3 грн. Наша дитина знаходиться на лікуванні у декількох лікарів. Мені заплатили 400 грн., чоловікові й того менше. Як можна на ці гроші працювати і дбати про дитину?»

Старший комірник Т. Сіренченко: «Моя дитина травмувала око, зробили три операції. Я живу сама, чоловік теж тут працює і сплачує аліменти. В результаті сім місяців я ні зарплати не отримувала, ні аліментів. Зверталася по допомогу до міськради, але пообіцяли її аж у кінці року. А дитину треба везти до Кіровограда на лікування зараз. Нікому про нас подбати».

Як бачимо, гордіїв вузол ТЕЦівських проблем зав’язався міцно, адже домашній добробут працівників залежить від їхньої професійної діяльності. Але як змусити людину працювати без зарплати? На ринку ж неможливо придбати річ, а гроші віддати потім, скажімо, при передачі її в інші руки… Попри всі негаразди, хочеться сподіватися, що врешті-решт буде досягнуто згоди між працівниками ТЕЦ та керівництвом «Експлерента», міською владою, міністерством. А кожна перемозька оселя подолає ТЕЦівським теплом зимові холоди.

Олена Радул

Комментарии:

  1. фраза недели :-)
    “Я … пояснив, чому досі не виділені обіцяні кошти … але роботи досі не початі.” © С.Цапюк

    я вот тут тоже на днях пояснил жене, почему до сих пор нету зарплаты, но холодильник от этого почему то не наполнился

    Питрович,
    1ac1872

Добавить комментарий: