Хроники Александрии

Олександрією ще ніхто так не управляв

, 15.07.2005

У розпалі літо, ось-ось розпочнуться жнива. Вже час готуватися до роботи в зимовий період. Щодня буваю в селах району і з упевненістю можу констатувати, що люди повірили новій владі і вже відчули зміни на краще. Вертаюся в місто, в рідну Олександрію, гортаю сторінки місцевих газет. Місто живе, як і 5 років тому, живе без змін, бо ніколи так не керували містом, як С.К.Цапюк.

Він весь час у боротьбі, постійно з кимось судиться, сперечається, дискутує, когось паплюжить. Воював з колишнім губернатором В.К.Моцним, з директором гімназії Г.Т. Могилеєм, звільнив з роботи редактора міської газети “Вільне слово” К.І. Повелька. Під тиском С.К. Цапюка пішли з роботи генеральні директори ДХК “Олександріявугілля” С.І.Шахадинець та А.М.Лисенко. Саме після їх звільнення здійснилася мрія Степана Кириловича — було на куски розрубано єдиний комплекс ДХК і здано в оренду маловідомим фірмам. А одна з них надала в оренду С.К.Цапюку іномарку вартістю в 500 тис. грн.

Саме з приводу незаконної оренди ДХК “Олександріявугілля” міністр внутрішніх справ Ю. Луценко зазначив, що це одна з 4-х резонансних кримінальних справ у області (газ.”Україна-центр”, 17.06.05р.). С.К.Цапюк доклав чимало зусиль, щоб поставити на коліна головну галузь міста — буровугільну, а зараз виступає на мітингах, запевняючи всіх, що він кращий друг вугільників, борець за їх права, у всїх проблемах і негараздах сьогодення винні в Кіровограді, Києві. А кілька років тому до області та столиці мер не звертався, залишивши вугільників та їх родини напризволяще. На всіх зібраннях, мітингах, сесіях міськради він запевняв, що проблема лише в одному — треба змінити ген. директора ДХК “Олександріявугілля”. Що сталося після цих змін, відомо всім. А мер говорить: “З гордістю можна сказати, що Олександрія — краще вугільне місто в державі” (див. “Кіровоградську правду”, 2 червня 2005р.). А ще 8 грудня 2004 р. мер запевняв, що “міськрада та виконком несуть відповідальність лише за роботу підприємств комунальної власності” (див. “Вільне слово” за 8.12.2004 р.).

Бути керівником — це вміти передбачати перебіг подій, результати своїх слів і своєї діяльності, рішень, вміти зазирнути у майбутнє, навчатися у минулого.

Зменшується населення міста, зараз в Олександрії проживає близько 70 тис., хоча статистики подають 99,1 тис., та вони враховують тих, хто давно вже виїхав, але залишився зареєстрованим у місті.

Навіщо меру мати 5 заступників, коли навіть у міністрів їх 3-4? Чи потрібно місту видавати журнал “Педагогічна думка”, шеф-редактором якого є Почесний громадянин міста С.К.Цапюк? Присвоєння цього звання діючому меру викликає іронічні посмішки — це перший випадок в історії України. Очевидно, С.К.Цапюк керується крилатою фразою М. Поплавського: “Скромність — найкращий шлях до невідомості”. А в 2003 р. він був визнаний політиком року — і сміх, і гріх.

За роки керівництва містом С.К.Цапюк повністю зруйнував освітянську систему. За кількістю закритих шкіл та дитсадків місто займає перше місце в області. Лише за 10 місяців ліквідовано 5 шкіл та кілька дитсадків. Ті ж школи, які лишилися, працюють у 2 зміни, класи перевантажені, не вистачає кисню, діти частіше хворіють. Невже наші реформатори освітянської ниви не знають, що робота шкіл в одну зміну є одним із стандартів Європейського співтовариства, про входження до якого так часто говорить міський голова?

Склалася дивна ситуація: мер очолює міський осередок “Партії регіонів”, яка стоїть в опозиції до нинішньої влади, і весь час не перестає говорити, що нинішня влада йому заважає працювати. А де ж результати тієї 7-річної діяльності, коли ніхто не заважав, коли мер очолював осередок провладної “Трудової України”? С.К.Цапюк лукаво змінює вектор людського незадоволення, відхиляючи його від себе і своєї команди в напрямку Президента, Прем’єр-міністра, обл- та райдержадміністрацій. За цим стоїть бажання дискредитувати нову владу, протидіяти їй, хоча згідно з соціологічним опитуванням 72% населення України бачать позитивний результат діяльності нових владних структур.

Влада в центрі і на місцях повинна відповідати двом основним критеріям: бути компетентною та моральною. Про яку компетентність може йти мова, коли С.К.Цапюк, вселившись у кабінет мера, розігнав досвідчених фахівців, а натомість запросив некомпетентних людей, які мають лише одну якість — особисту відданість міському голові.

Дивна метаморфоза трапилася з С.К. Цапюком. Восени 2004 р. він ділив людей на “нашистів” і “трудовиків”. А зараз друкує статтю з красномовною назвою “Не ділити на “наших” і “не наших”, а працювати на благо людей”. Де ж той механізм совісті, про який згадує мер у названій публікації?У річних звітах міського голови відсутній аналіз економічного стану міста. За радянських часів усі показники розвитку економіки порівнювали з 1914 р. (рік найбільшого піднесення економіки Росії). У повоєнний час порівнювали з 1914 та 1940 рр. В Олександрії порівнюють з попереднім. Якщо умовно у 2003 р. підприємство виготовило 20 лопат, а в 2004 — 40, то це зростання на 100%. При цьому ігнорується той факт, що у 1989 р. це підприємство виготовляло 20 верстатів чи 10 кранів. До речі, слухати ці звіти не приходять солідні люди, а привозять двірників, студентів, примушують іти працівників бюджетної сфери.

Про яку компетентність може йти мова, коли за семирічне керівництво мера в місті зруйновано всі публічні туалети і не збудовано жодного? А що говорити про моральність мера та його найближчого оточення? Ще не забувся скандал з приводу приватизації кінотеатру “Жовтень”, а першого заступника міськголови В.М.Прокваса знову притягнуто до кримінальної відповідальності за корупційні дії. Та С.К.Цапюк не поспішає його звільнити, саме такі люди влаштовують мера і користуються його підтримкою та довірою.

Про передвиборні обіцянки і програми його годі говорити. Де консервний завод, де очищення р.Березівка? “Я давав клятву, що буду в своїй повсякденній діяльності дотримуватися Конституції та Законів України, що відстоюватиму права громадян Олександрії”, — заявив С.К.Цапюк (див. “Вільне слово”, 1.12.04р.). А судова палата в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської обл. задольнила скаргу № 22а-3055, в якій зазначено:”Дії Олександрійського міського голови Цапюка С.К., що полягають у передвиборній агітації за кандидата на пост Президента України Януковича В.Ф., під час проведення публічного заходу 14.09.04 р. на пл. ім.Леніна в м.Олександрії, визнати незаконними”.

У своїх публічних виступах мер порівнював символіку В.Ющенка з фашистською. Ці виступи зафіксовані на відеоплівку, записані на диктофон. А яка моральність у секретаря міської ради Л.В.Давиденко, яка нахабно втручалася у виборчий процес, тиснула на підлеглих? 22 .06.05 р. “Вільне слово” надрукувало лист, підписаний депутатами міськради Л.Давиденко, М.Костенко, В.Бачинським, С.Гриценком, М.Смакулою та ін. під заголовком “Ми можемо з честю звітувати про свою роботу”, в якому в котрий раз безпідставно звинувачують мене як голову райдержадміністрації в тих гріхах, які наробила сама міська влада.

Кілька слів про моральні якості підписантів. Людмила Вадимівна брала участь у з’їздах сепаратистів у Сєвєродонецьку, Харкові. Саме в Сєвєродонецьку їй вперше в житті було соромно, бо вона довідалася, що у Донецьку за В. Януковича проголосувало значно більше виборців, ніж в Олександрії. А вона так старалася і так мріяла про автономію. З нею були депутати М.Костенко, С.Гриценко, М.Смакула та деякі інші.

З “честю” звітувати про свою роботу вони можуть лише В.Ф.Януковичу, а не своїм виборцям, яких зрадили. Крім того, у правоохоронних органах є кілька власноручно написаних пояснювальних записок, в яких автори зізнаються в тому, що 31 жовтня 2004 р. за пропозицією міських високих посадовців їздили з відкріпними талонами в Олександрію, де успішно проголосували на трьох дільницях. Про яку мораль та честь може йти мова? Зрозуміло, що ці люди не захищають інтереси олександрійців, а лише власні та тих, кому вони так віддано служать.

Коли люди цікавляться, чому не йдуть до нас інвестиції, чому вмирає місто, чому весь час погіршується його санітарний стан, зростає безробіття, продовжується руйнація народної освіти, відповідь одна: Олександрія перетворилася в біло-голубий острів, який стоїть осторонь від усіх позитивних зрушень у країні. Тому посадовці міста вдаються до перекручення фактів, утаємничення інформації, нахабства та брехні.

В. І. Конюшенко,
голова Олександрійської райдержадміністрації.

Комментарии:

Добавить комментарий: